ІРС - Інститут релігійної свободи, м.Київ

Релігійні діячі та експерти обговорили подальший розвиток діалогу в Україні PDF Друк E-mail
14.12.2015 14:54
Фото: osce.org; Maksym Vasin, IRF 
 
У Києві відбулася національна зустріч, присвячена подальшому розвитку міжрелігійного діалогу заради миру та безпеки релігійних та інших громад.

Захід тривав два дні, 8-9 грудня у готелі Хілтон, за підтримки Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та Міністерства культури України, повідомляє Інститут релігійної свободи.

У дискусії взяли участь релігійні діячі, закордонні та національні експерти, науковці, дипломати, представники волонтерських і громадських організацій, офісу Омбудсмена, БДІПЛ та СММ ОБСЄ, офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, посадовці Мінкультури та підрозділів у справах релігій і національностей обласних державних адміністрацій.

“В Україні вже існує міцне підґрунтя для ведення тривалого і змістовного діалогу, – зазначив Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури. – Ми хотіли б і надалі розвивати культуру прозорого та інклюзивного спілкування між представниками різних релігій, переконань і культур, щоб посилити згуртованість суспільства».

Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко зауважив, що Росія як агресор намагається розпалити релігійну ворожнечу та збурити українське суспільство, показати агресію як внутрішній конфлікт. “Однак наша відповідь на це у відкритому і прозорому діалозі між різними суспільними групами”, – зауважив посадовець.

При цьому професор Віктор Єленський, Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності,  відзначив: “Церкви внесли величезний внесок у розвиток українського суспільства, ініціювали важливі соціальні ініціативи, боролися проти антидемократичної диктатури, підтримали європейську інтеграцію, зробили внесок у Революцію Гідності та відстоювання прав людини, підтримують вразливі верстви населення під час російської агресії”.

Парламентар додав, що “релігійні громади об'єднують найбільшу кількість людей, ніж будь-які інші спілки, профсоюзи та інші об’єднання громадян”, а тому відіграють важливу роль у консолідації суспільства та розв’язанні його найбільш складних проблем.

У своєму зверненні до присутніх єпископ Леонід Падун, Головуючий у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, висловив сподівання, що ця зустріч може стати гарним майданчиком для обміну досвідом та протидії пропаганді, спрямованій на розпалювання релігійної ворожнечі, як це має місце в Криму та на Донбасі.

“Україна має унікальні традиції міжконфесійного діалогу, які можуть бути корисними і для Європейського Союзу, і для всього регіону ОБСЄ в світлі міжнародної проблематики міграції та соціальної інтеграції, зокрема в контексті загострення ситуації на Близькому Сході”, – підкреслив Головуючий у ВРЦіРО.

   
Досвідом налагодження та розвитку діалогу в суспільстві поділилася д-р Морін Сієр, директор організації «Міжконфесійна Шотландія». За її словами, до діалогу варто залучати все громадянське суспільство, щоб вести діалог у трикутнику “релігійні громади – громадськість – держава”.

Водночас заступник редактора служби новин Forum18 Джон Кінахан висловив переконання, що “головною передумова діалогу є розбудова відносин, і на це можна знадобитися багато часу”. Він зауважив, що без налагодження відносин діалог буде непродуктивним.

Думками про принципи та різні формати міжконфесійного діалогу поділилася також д-р Міне Їлдірім, керівник ініціативи Норвезького Гельсінського комітету із забезпечення свободи релігії чи переконань. За її словами, “діалог може бути у різних формах: не тільки за ініціативи держави, але й за ініціативи самих конфесій, громадських активістів або правозахисників”. Роль держави у тому, щоб створити безпечну атмосферу, яка б сприяла такому діалогу, зокрема створити законодавчу базу, яка б забезпечувала фундаментальні права: свободу совісті, слова, мирних зібрань.

За словами експерта, релігійні організації повинні бути здатними до діалогу: мати людський і фінансовий ресурс. Крім цього, діалог повинен мати план його подальшого розвитку і практичний вимір, на що також впливає питання фінансування.

Про український досвід міжконфесійного діалогу та прогнози щодо його подальшого розвитку розповів голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць. Він зауважив, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та інші міжконфесійні інституції в Україні здійснюють свою діяльність без фінансової підтримки з боку держави – за рахунок власних коштів або фандрайзингу.

“Це дуже важлива складова самоорганізації релігійної спільноти у налагоджені постійного та довготривалого діалогу, оскільки у такому випадку міжконфесійні інституції не залежать від політичної волі уряду щодо фінансування їх діяльності та знаходяться під меншим ризиком використати їх у політичних цілях через надання чи ненадання необхідного для їх діяльності фінансування”, – наголосив керівник ІРС.

При цьому професор Віктор Бондаренко, голова Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Міністерстві культури України, серед позитивних досягнень останніх років відзначив повернення релігійних організацій в суспільний простір як частини громадянського суспільства. За його словами, необхідно підвищувати роль Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій як виразника позиції релігійної спільноти.
 
 
Поглядами на теперішній стан міжконфесійних відносин в Україні обмінялися також члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також інші релігійні діячі та науковці.
 
 
Підсумовуючи дискусію, керівник департаменту прав людини БДІПЛ ОБСЄ Катажина Ярошевіч-Варган звернула увагу на те, що “держава може сприяти діалогу, забезпечувати його безпеку, але ні в якому разі не повинна контролювати його та не може впливати на нього”. На її переконання, не лише держава може створювати платформу для діалогу, але будь-хто може його ініціювати. Водночас, ОБСЄ може лише сприяти діалогу, але не ініціювати його чи створювати платформи для нього, адже це внутрішня компетенція кожної країни.

Національна зустріч у Києві стала вже другою за цей рік у рамках проекту БДІПЛ ОБСЄ «Сприяння безпеки релігійних та інших громад в регіонах України». Перед цим БДІПЛ організувало в Україні низку тренінгів та круглих столів у пілотних регіонах – Одесі та Вінниці, спрямованих на зміцнення безпеки релігійних та інших громад та сприяння міжконфесійному діалогу.
Підписуйтесь на сторінку ІРС в Facebook і Twitter – експертний погляд на законодавство і релігійне життя в Україні та світі.
Інститут релігійної свободи, Київ 
www.irs.in.ua
 

Підтримайте правозахисну діяльність Інституту релігійної свободи:

УкраїнськаРусский

  cлідкувати за новинами   приєднатися!
RSS-новини .Е-mail розсилка: укр. рус.

Блог Максима Васіна

Як перереєструвати неприбуткову організацію?

Які саме вимоги Податкового кодексу та інших законів необхідно вказати у статуті неприбуткової організації

Що означає рішення Конституційного Суду про мирні зібрання?

Чи існують якісь обмеження щодо строку сповіщення про мирний захід, зокрема релігійний.

Контакти

Поштова адреса:
01001, м. Київ-1, а/с 471–В
"Інститут релігійної свободи"
Надіслати листа до ІРС