Лист Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича

07:43
763
1 жовтня 2011 року Божого

Лист Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича


Високодостойному панові
Януковичу Вікторові Федоровичу,
Президентові України


Високодостойний Пане Президенте!


В імені Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який проходив у м. Куритиба (Бразилія), засилаю Вам щирий привіт як очільникові української держави та гарантові прав і свобод її громадян.

Нагодою до проведення цьогорічного Синоду єпископів в Бразилії стали два Ювілеї, пов’язані з присутністю наших вірних на цих землях: перший це – 120-річчя прибуття перших емігрантів з України, а другий це – 100-річчя духовного служіння серед них Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Нам, Владикам УГКЦ, що прибули до Бразилії з різних куточків світу: України, Австралії, Аргентини, Великобританії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, США та Франції – було приємно констатувати, що українська еміграція за 120 років свого перебування в цій країні зберегла свою національну та церковну ідентичність, українську мову та рідні традиції. У світлі великих зусиль закордонних українців в Бразилії та у всіх країнах наших поселень задля збереженні власної культурно-національної ідентичності та рідної мови як душі народу викликає нашу стурбованість те, що на порозі майбутніх парламентських виборів в Україні деякими політиками та політичними угрупованнями знову ставиться розмінною монетою питання української мови. Нас хвилюють рівно ж повідомлення про закриття україномовних шкіл в деяких регіонах нашої Батьківщини. Ми переконані, що ця вкрай недалекоглядна і безвідповідальна політика не служить утвердженню української державності та просимо Вас, пане Президенте, вжити усіх засобів, щоб українська мова, як єдина державна мова, могла вільно функціонувати і розвиватися у всіх без винятку сферах суспільного та політичного життя.

Перебуваючи на гостинній бразильській землі, ми також досвідчили велику зацікавленість та прихильність до нашої Церкви і народу зі сторони уряду Бразилії та місцевої Церкви латинського обряду. Ми переконані, що завдяки своїй активній і творчій присутності в бразильському суспільстві українська меншина являється дієвим амбасадором української держави та наших національних інтересів у контактах з офіційними чинниками цієї латиноамериканської країни. Ми сподіваємося, що українська держава зі свого боку буде високо цінити цю важливу роль української діаспори та робитиме все, щоб закордонні українці не тратили живого зв’язку з матірною землею, але через регулярні контакти з нею підтримували в собі свою національну та церковну ідентичність. Ми цінимо Ваші зусилля щодо прямування України до інтеграції з європейською спільнотою. У цій Вашій місії українські громади за кордоном можуть бути Вашими надійними партнерами і союзниками. Наша Церква підтримує ці зусилля і буде всіляко їм сприяти.

Впродовж 20-х років української незалежності ми стали свідками масової еміграції з України мільйонів осіб, які змушені були покидати свою рідну землю, щоб запевнити виживання своїм дітям і родинам. Несучи цим нашим співвітчизникам духовну опіку поза межами України, ми не раз ставили собі запитання: чому наша українська держава мовчки спостерігає, як її покидають висококваліфіковані працівники: вчителі, медики, інженери? Невже вони нам не потрібні вдома? У зв’язку з цим, вважаємо, що держава повинна якнайшвидше створити ефективний виконавчий орган, який буде здійснювати державну політику відносно наших емігрантів та захищатиме їхні права в кожному куточку світу, як в східній так і в західній діаспорі. Не менш важливим є створення нових робочих місць в Україні та здійснення заходів щодо повернення наших співвітчизників на рідну землю. Прагнемо запевнити Вас, пане Президенте, що як у справі захисту прав наших емігрантів за кордоном, так і у здійсненні широкої програми з повернення їх до рідної землі, держава може розраховувати на активну підтримку з боку відповідних структур нашої Церкви.

Відносини між Церквами та державою повинні будуватися на принципах рівності усіх конфесій перед законом, дотримання належної автономії в діяльності держави і Церков, а водночас – готовності до партнерства там, де йдеться про справжнє добро людини і загалу. У цьому контексті висловлюємо Вам, Пане Президенте, щиру подяку за довгоочікувану зустріч з представниками Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, яку Ви провели 21 квітня цього року, та сподіваємося, що подібні зустрічі стануть регулярними і корисними для усіх зацікавлених сторін, а головно служитимуть виробленню зрілої політики у відносинах між державою та Українськими Церквами. Під час згаданої зустрічі Ви зробили заяву про рівне та однакове ставлення української влади до всіх конфесій. Ваша заява мала продовження у документах і створила певне позитивне відлуння в українському суспільстві. Однак, мусимо також зауважити, що в окремих випадках, особливо в Центральній та Східній Україні, на місцевому рівні Ваші слова ще не були почуті представниками органів державної влади. Там і надалі трапляються прикрі випадки, коли громадам нашої Церкви роками безпідставно відмовляють у отриманні ділянки під будову храму. Достатньо згадати, що навіть в столиці нашої Батьківщини місті Києві за останні 10 років, незважаючи на наші неодноразові прохання, не було виділено жодної ділянки під будову храмів УГКЦ. І це в той час, коли іншим конфесіям місцева влада не робила і не робить подібних перешкод.

Тривожить нас рівно ж політика щодо дотримання прав і свобод в українському суспільстві, зокрема в частині судочинства, бо вона робить нашій державі негативний імідж на міжнародному рівні, а в українське суспільство приносить непевність і тривогу. Аналітики всередині країни та за кордоном все частіше звертають увагу на вибіркове застосування закону, що дає їм підстави говорити про політичні переслідування опонентів. Дехто говорить навіть про «спотворене правосуддя». За таких обставин справді важко розраховувати на неупередженість та повну об’єктивність судової системи, а вкрай низька довіра до неї серед населення є найпереконливішим доказом того, що в цій ділянці нашого життя необхідні радикальні і ґрунтовні переміни.

Останнім часом ми довідалися про те, що український уряд скасував постанову від 24.02.2010 р. № 182, яка встановлювала для релігійних організацій тарифи як для населення при оплаті послуг з постачання теплової енергії, централізованого опалення і постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення. Ця постанова уможливлювала розвиток душпастирського служіння Українських Церков для нашого народу. Натомість прирівнювання Церков та релігійних організацій до бізнесових структур у справі тарифів  на енергоносії, на нашу думку, спричинює велику кривду та обмеження для діяльності і розвитку Церков. Окрім цього, таке рішення виявляє глибоке нерозуміння представниками влади природи Церкви і важливості її служіння для морального і духовного здоров’я людини і суспільства в цілому. Тому ми сподіваємося, що дане рішення уряду буде переглянуте і дія вищезгаданої постанови буде відновлена.

Високодостойний пане Президенте! Пишемо Вам цього листа з вірою, що поділяєте нашу заклопотаність та наші прагнення сприяти розвиткові української держави як незалежної, самобутньої, процвітаючої, демократичної та гостинної для всіх її мешканців країни, незалежно від конфесійної і етнічної приналежності чи політичних уподобань. Справді вільна держава неможлива без вільної особи та без пошанування її гідності та прав. Лише спільними зусиллями зможемо «збудувати нашу рідну хату», за висловом великого митрополита Андрея Шептицького, та провадити її на гідний рівень в «народів вольних колі». Цьому, безперечно служитиме і Ваш вже близький візит до Бразилії. Отці Священного Синоду, що відбувався у Бразилії, звернулися до Президента цієї країни пані Дільми Вани Русеф з проханням про спільні відвідини Главами двох держав однієї з українських спільнот у штаті Парана 24 - 25 жовтня ц.р. з нагоди 120-ліття української імміграції у Бразилії. Віримо, що такі спільні відвідини Президентів двох країн нашого Божого люду в Бразилії додадуть громаді певності та наснаги зберігати свою ідентичність, як рівно ж укріплять зв’язки із рідною землею.

Дозвольте побажати Вам, високодостойний пане Президенте, державотворчих успіхів та ласки Святого Духа в утвердженні незалежної та суверенної України. У наших богослуженнях ми щодня молимось за провідників нашої держави та вимолюємо у Всевишнього мудрості та потрібних Господніх ласк для гідного сповнення Вашого служіння українському народові.
 

З належною пошаною та запевненнями молитов,
в імені Синоду єпископів УГКЦ


+ СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ

 

Інститут релігійної свободи, м.Київ 
www.irs.in.ua

Інститут релігійної свободи
irs.in.ua

Підпишіться на сторінку ІРС в Facebook і Twitter – експертний погляд на законодавство і релігійне життя в Україні та світі.
Більше по темі: державно-церковні

Читайте на цю тему